Перейти до вмісту
Ψ ПсихоКомпас

PHQ-9

Patient Health Questionnaire-9 – це самооцінний інструмент для визначення депресивних симптомів. Він складається з дев'яти запитань, що безпосередньо спираються на діагностичні критерії великого депресивного розладу за DSM-IV і охоплюють частоту скарг протягом останніх двох тижнів.

Інструмент опублікували у 2001 році Кренке, Спітцер і Вільямс, і сьогодні його застосовують у всьому світі в лікарських практиках, клініках і дослідженнях як економний скринінговий метод. Його стислість і тісна прив'язка до діагностичних критеріїв роблять його одним із найбільш використовуваних самооцінних інструментів у сфері депресії.

Структура й формат відповідей

Кожен із дев'яти пунктів опитує специфічну скаргу: малий інтерес чи радість, пригнічений настрій, проблеми зі сном, втому, зміни апетиту, негативний образ себе, труднощі концентрації, психомоторні зміни та думки про самоушкодження чи смерть. Відповідь дається за чотирирівневою шкалою: 0 = зовсім ні, 1 = в окремі дні, 2 = більше половини днів, 3 = майже щодня.

Сумарний бал перебуває між 0 і 27 балами. Вищі значення вказують на сильнішу депресивну симптоматику. Додатковий пункт з'ясовує рівень функціональних порушень, але не включається в сумарний бал.

Порогові значення та ступені тяжкості

Кренке та колеги запропонували такі межі: 5–9 балів для мінімальних, 10–14 для легких, 15–19 для помірних і від 20 балів для важких депресивних симптомів. Ця класифікація поширена міжнародно, але має інтерпретуватись у клінічному контексті: порогові значення служать орієнтиром, а не автоматичною постановкою діагнозу.

У валідаційних дослідженнях поріг 10 балів показав чутливість 88 відсотків і специфічність також 88 відсотків для діагнозу великого депресивного розладу. Це означає: інструмент виявляє більшість уражених, але також дає хибнопозитивні й хибнонегативні результати. Оптимальний поріг може варіювати залежно від умов застосування.

Сфери застосування й обмеження

PHQ-9 підходить для вимірів динаміки в терапії та епідеміологічних обстежень. Він короткий, доступний безкоштовно й перекладений багатьма мовами. Його тісна прив'язка до критеріїв DSM полегшує клінічну класифікацію й робить його сумісним із стандартизованими діагностичними процедурами.

Проте скринінговий інструмент не може замінити розгорнуте діагностичне обстеження. Зокрема, відмежування від біполярних розладів, тривожних розладів чи соматичних причин вдається лише в розмові з фахівцем. Пункт 9 про суїцидальні думки при позитивній відповіді завжди повинен поглиблено досліджуватись, оскільки опитувальник не надає оцінки ризику.

Психометричні властивості

Метааналізи підтверджують хорошу внутрішню консистентність із альфою Кронбаха, як правило, понад 0,80, і задовільну тест-ретестову надійність. Факторна структура найчастіше інтерпретується як одновимірна, хоча деякі дослідження виявляють два фактори: соматично-афективні та когнітивно-афективні симптоми.

У неклінічних вибірках середні показники помітно нижчі, ніж у психіатричних популяціях; нормативні значення існують для різних вікових груп і умов. Кросс-культурні дослідження показують, що формулювання пунктів можуть інтерпретуватись по-різному – тому важлива стандартизована інструкція.

Споріднені інструменти й розширення

PHQ-9 є частиною більшої родини опитувальників: Patient Health Questionnaire охоплює модулі щодо тривоги, соматоформних розладів, харчової поведінки та вживання алкоголю. GAD-7 для виявлення генералізованої тривоги часто використовують разом із PHQ-9, оскільки тривога й депресія часто коморбідні.

Для вимірів динаміки в терапії можна використовувати чутливість PHQ-9 до змін: зменшення щонайменше на п'ять балів вважається клінічно значущим. У дослідженнях опитувальник часто застосовують як скринінговий інструмент для відбору учасників.

Схожі тести

Читати далі

Джерела