Чи є алекситимія психічною хворобою?

Ні. Алекситимія — це особистісна риса, яка буває вираженою від слабкого до сильного ступеня. Проте сильно виражена алекситимія підвищує ризик психосоматичних скарг і депресивних станів, а також може ускладнювати стосунки та перебіг терапії.

З якого бала TAS-20 говорять про алекситимію?

У дослідженнях сумарний бал від 61 вважають вираженою алекситимією, значення до 51 — без ознак, а проміжок від 52 до 60 трактують як межову зону. Ці пороги слугують для обробки даних і не є медичними межами діагнозу.

Чи можна навчитися краще помічати почуття?

Так, і чимало свідчень це підтверджують. Регулярне називання емоцій, тренування усвідомленості, вправи на сприйняття тіла та емоційно-фокусована психотерапія здатні поліпшити вміння розрізняти й виражати внутрішні стани.

Чому самозвіт при емоційній сліпоті є проблемним?

Бо шкала передбачає саме ту здатність, яку прагне виміряти, — самосприйняття. Люди з вираженою алекситимією схильні недооцінювати власні труднощі. Через це в клінічних дослідженнях додатково застосовують методики інтерв'ю та зовнішнього оцінювання.

TAS-20: Торонтська шкала алекситимії та труднощі з розпізнаванням почуттів

Торонтська шкала алекситимії з 20 пунктів (TAS-20) — це провідний у світі інструмент для оцінки алекситимії, яку розмовно нерідко називають «емоційною сліпотою». Сам термін запровадив у 1970-х роках Пітер Сіфнеос: він описує труднощі з тим, аби помічати власні емоції, розрізняти їх і добирати для них слова, у поєднанні зі спрямованим назовні, мало інтроспективним стилем мислення.

Шкалу поетапно розробляли Ґрем Тейлор, Майкл Беґбі та Джеймс Паркер з Торонтського університету; нинішня редакція з двадцяти пунктів побачила світ 1994 року. Вона витіснила ранні, психометрично слабші версії на 26 пунктів і була перекладена десятками мов, зокрема має ретельно перевірену німецькомовну адаптацію.

Алекситимія — це не хвороба, а особистісна риса, що безперервно розподілена в населенні. Проте виражена алекситимія вважається чинником ризику для психосоматичних скарг, депресії та проблем у стосунках, і саме тому TAS-20 відіграє важливу роль у клінічних дослідженнях.

Стисло

Пункти: 20 тверджень, з яких 5 сформульовано критично (їх перекодовують)
Автори: Беґбі, Паркер і Тейлор (1994)
Субшкали: Труднощі з ідентифікацією почуттів (DIF), з описом почуттів (DDF) та зовні орієнтований стиль мислення (EOT)
Формат відповідей: 5 градацій від 1 = зовсім не стосується мене до 5 = цілком стосується мене
Діапазон балів: Від 20 до 100 (сумарний показник)
Порогові значення: ≤ 51 без ознак, 52–60 межова зона, ≥ 61 виражена алекситимія
Час заповнення: Близько п'яти хвилин

Що конкретно означає алекситимія

Люди з високими показниками алекситимії відчувають тілесне збудження — серцебиття, стиснення в животі, напруження, — проте важко співвідносять його з конкретним почуттям на кшталт страху, гніву чи смутку. На запитання «Як ти?» вони відповідають ухильно або переказом фактів. Їхні думки радше кружляють навколо зовнішніх подій, ніж навколо внутрішнього світу, а фантазія та сновидіння відіграють незначну роль.

Сіфнеос спершу помітив цей патерн у психосоматичних пацієнтів і припустив, що нерозпізнані емоції знаходять вихід у тілесних симптомах. Сучасна наука дивиться на алекситимію тонше: як на вимірювальну рису з почасти спадковим, почасти біографічним корінням, що у вибірках загального населення сильно виражена приблизно в десятої частини людей.

Будова: три грані, один загальний бал

Двадцять пунктів розподілено на три субшкали. «Труднощі з ідентифікацією почуттів» (7 пунктів) фіксують проблему взагалі розпізнати емоцію та відрізнити її від тілесних відчуттів. «Труднощі з описом почуттів» (5 пунктів) вимірюють зусилля, потрібне, аби повідомити іншим про власні емоції. «Зовні орієнтоване мислення» (8 пунктів) відображає конкретний, спрямований назовні стиль думки.

Обробка відбувається через сумарний бал від 20 до 100. Усталені пороги походять із праць авторів тесту: значення до 51 вважають без ознак, від 61 — вираженою алекситимією, а проміжок між ними є межовою зоною. Цей поділ призначено для дослідницьких цілей, тож в окремому випадку його не варто сприймати як ярлик.

Наскільки якісно вимірює TAS-20

Загальний бал у більшості досліджень має внутрішню узгодженість близько альфи .80 та прийнятну стабільність повторного тестування. Трифакторну структуру відтворювали неодноразово, зокрема в німецькому нормувальному дослідженні Баха з колегами. Постійним слабким місцем лишається субшкала EOT, узгодженість якої нерідко нижча за .70, а частину її пунктів сформульовано неоднозначно.

Глибша проблема має парадоксальну природу: шкала вимагає самозвіту про рису, яка саме й полягає в поганому сприйнятті власного внутрішнього світу. Той, хто ледве реєструє почуття, може недооцінювати й власну емоційну сліпоту. Почасти тому й розробили допоміжні методики зовнішнього оцінювання та інтерв'ю, як-от Торонтське структуроване інтерв'ю для алекситимії (TSIA).

Відмежування від споріднених понять

Алекситимія не тотожна аутизму, хоча вони й можуть перетинатися: за даними досліджень, супутня алекситимія пояснює значну частку труднощів із розпізнаванням емоцій, які приписують аутичним людям. Так само алекситимія не є протилежністю емоційного інтелекту, хоч обидва конструкти виразно від'ємно корелюють — емоційний інтелект додатково охоплює вміння поводитися з почуттями інших.

Важливо також відрізняти її від тимчасового емоційного заціпеніння, яке виникає під час депресії чи після психотравми. TAS-20 вимірює тривку рису; підвищені значення в гострому депресивному епізоді після покращення стану можуть частково спадати.

Що може дати самотест

Орієнтований на TAS-20 самотест здатний показати, чи труднощі з розпізнаванням і називанням почуттів виражені у Вас сильніше, ніж у середньому. Це цінне знання, адже неспроможність говорити про емоції доведено обтяжує стосунки та ускладнює психотерапію, — однак її можна тренувати щоденниками почуттів, вправами на усвідомленість чи емоційно-фокусованими підходами в терапії.

Водночас пам'ятайте про скринінгову природу такого результату: високий бал описує тенденцію, а не розлад, і не заміняє клінічної оцінки. Якщо емоційне заціпеніння виникло раптово або поєднується з пригніченим настроєм, виснаженням чи тілесними скаргами, причини має розібрати фахівець; у гострій ситуації в Україні працює безкоштовна цілодобова лінія підтримки 7333.

Тести, що спираються на цю методику

Часті запитання

Чи є алекситимія психічною хворобою?: Ні. Алекситимія — це особистісна риса, яка буває вираженою від слабкого до сильного ступеня. Проте сильно виражена алекситимія підвищує ризик психосоматичних скарг і депресивних станів, а також може ускладнювати стосунки та перебіг терапії.
З якого бала TAS-20 говорять про алекситимію?: У дослідженнях сумарний бал від 61 вважають вираженою алекситимією, значення до 51 — без ознак, а проміжок від 52 до 60 трактують як межову зону. Ці пороги слугують для обробки даних і не є медичними межами діагнозу.
Чи можна навчитися краще помічати почуття?: Так, і чимало свідчень це підтверджують. Регулярне називання емоцій, тренування усвідомленості, вправи на сприйняття тіла та емоційно-фокусована психотерапія здатні поліпшити вміння розрізняти й виражати внутрішні стани.
Чому самозвіт при емоційній сліпоті є проблемним?: Бо шкала передбачає саме ту здатність, яку прагне виміряти, — самосприйняття. Люди з вираженою алекситимією схильні недооцінювати власні труднощі. Через це в клінічних дослідженнях додатково застосовують методики інтерв'ю та зовнішнього оцінювання.

Інші методи

Шкала HSP: Highly Sensitive Person Scale Елейн Арон PHQ-9: дев'ять запитань, що роблять депресивні симптоми видимими Критерії якості тесту: об'єктивність, надійність і валідність простими словами

Джерела

Bagby, R. M., Parker, J. D. A. & Taylor, G. J. (1994). The twenty-item Toronto Alexithymia Scale–I. Item selection and cross-validation of the factor structure. Journal of Psychosomatic Research, 38(1)
Taylor, G. J., Bagby, R. M. & Parker, J. D. A. (1997). Disorders of Affect Regulation: Alexithymia in Medical and Psychiatric Illness. Cambridge University Press
Bach, M., Bach, D., de Zwaan, M., Serim, M. & Böhmer, F. (1996). Validierung der deutschen Version der 20-Item Toronto-Alexithymie-Skala. Psychotherapie, Psychosomatik, Medizinische Psychologie, 46(1)