Чи нормально розмовляти із собою?
Так — розмови із собою цілком нормальні й дуже поширені. Більшість людей час від часу говорять уголос або напівголоса до себе, коли щось шукають, планують, лаються чи підбадьорюють себе. Дослідники навіть убачають у цьому переваги: озвучене мислення впорядковує завдання, покращує зосередженість і допомагає керувати емоціями.
З погляду психології розвитку це легко пояснити: спочатку діти скеровують свою поведінку чутним мовленням («спершу черевик, потім шнурок»), яке згодом стає внутрішнім голосом. У дорослих це керування знову виходить назовні, коли завдання складне, ніхто не слухає або тисне час — тому багато хто розмовляє сам із собою під час готування, програмування чи збирання меблів.
Цікавим є висновок щодо звертання до себе в другій чи третій особі: хто в складні хвилини звертається до себе на ім'я або на «Ти» («Оксано, Ви впораєтеся — крок за кроком»), той здобуває внутрішню дистанцію й вимірно краще опановує стрес, аніж той, хто пережовує думки від першої особи.
Що важить у внутрішньому тоні
Важливіше за питання «вголос чи подумки» є зміст: доброзичливий, діловий діалог із собою підтримує, а постійно знецінювальний («ну який же ти нездара») підточує самооцінку й настрій. Поспостерігайте один день, як саме Ви говорите до себе — чимало людей звертаються до себе в тоні, якого нізащо не дозволили б собі щодо друга. Перевчити цього внутрішнього критика — одна з найбільш вартісних вправ самопідтримки. Простий початок: спробуйте переформулювати різкі коментарі так, як звернулися б до колеги, що припустився тієї самої помилки, — по суті, конкретно, без загального вироку.
Коли розмови із собою потребують уваги фахівця
Насторожитися варто тоді, коли розмова більше не походить від Вас: хто чує голоси, які ніби лунають ззовні, звертаються до нього чи наказують, тому слід невідкладно пройти психіатричне обстеження — це щось принципово інакше, ніж звичне бурмотіння собі під ніс. Так само доречна професійна підтримка, коли мовлення до себе набуває нав'язливого характеру або складається лише з образ. А от буденне, звичне спілкування із самим собою приводом для тривоги не є — радше це ознака голови, що активно працює. Якщо думки стають нестерпними, підтримку можна отримати цілодобово в лінії Lifeline Ukraine за номером 7333 або за загальним номером екстреної допомоги 112.